Пронос і блювання: що можна вдома, а з чим до лікаря

Коротко

• Дорослого собаку раз вирвало або в нього один день м’який стілець, але він бадьорий, їсть і п’є — добу можна поспостерігати вдома.
• Якщо це цуценя, дуже старий собака або собака з хронічною хворобою — не вичікуйте, одразу дзвоніть ветеринару.
• Кров, млявість, біль у животі, безперервне блювання або марні позиви зі здутим животом — негайно до клініки.
• Людських ліків не давайте. Воду не забирайте.

За чим стежити

Пронос і блювання — не хвороба, а ознака. Найчастіше причина проста: собака щось підібрав на вулиці, йому надто швидко змінили корм, він перенервував або має глистів. Але так само починаються отруєння, чужорідне тіло в кишківнику, інфекції та хвороби внутрішніх органів. Щоб відрізнити одне від другого, уважно придивіться до собаки.

Запишіть або запам’ятайте:

• скільки разів і відколи. Один раз і двадцять разів — різні історії;
• який вигляд: рідке як вода, зі слизом, із кров’ю, чорне й смолисте; у блювотинні — їжа, жовта піна, кров або темні крупинки, схожі на кавову гущу;
• чи п’є собака і чи втримує воду;
• чи їсть і чи цікавиться їжею;
• який він сам: бадьорий і хоче гуляти чи лежить і ні на що не реагує;
• живіт: чи здутий, чи дає собака до нього торкнутися. Поза «молитви» — передні лапи на підлозі, зад догори — означає біль;
• що міг з’їсти: сміття, палицю, шматок іграшки, щось отруйне.

Блювання починається з позивів. Якщо ж їжа просто випадає з пащі без жодного зусилля, скажіть про це лікареві: це інша проблема.

Коли до лікаря негайно

Не чекайте ранку, якщо:

• собака раз у раз намагається блювати, але нічого не виходить, а живіт здутий. PDSA називає це станом, що загрожує життю;
• у блювотинні чи калі кров, блювотиння схоже на кавову гущу або кал чорний і смолистий;
• блювання не припиняється або пронос дуже водянистий і безперервний;
• собака млявий, дезорієнтований або падає;
• болить живіт;
• собака не п’є або блює після кожного ковтка;
• є ознаки зневоднення: липкі ясна, запалі очі;
• ви підозрюєте, що він з’їв щось отруйне чи проковтнув предмет. Про це — у статті про отруєння.

Цуценя — окрема розмова. У VCA пишуть прямо: якщо цуценя з проносом мляве, відмовляється від їжі, блює або має кров у калі, не намагайтеся впоратися вдома. У цуценят той-порід додається ще один ризик: без їжі в них може впасти цукор у крові. Мале цуценя слабке, тремтить, хитається чи має судоми — їдьте до лікаря негайно.

Так само одразу дзвоніть лікареві, якщо собака дуже старий, має хронічну хворобу або приймає ліки, особливо протизапальні.

Якщо нічого з переліченого немає, межа така: не стало краще за 24 години — записуйтеся на прийом. VCA застерігає, що собака швидко зневоднюється саме тоді, коли блювання й пронос тривають довше доби.

Що можна вдома

Це стосується лише дорослого здорового собаки з легким розладом, який бадьорий і п’є.

• Вода має стояти завжди. Якщо собака щойно блював, пропонуйте її потроху й часто.
• Спокій. Жодних довгих прогулянок і бурхливих ігор. Виводьте частіше, але ненадовго.
• Нічого жирного й жодних ласощів, доки стілець не стане звичним.
• Якщо пронос почався після зміни корму, поверніться до попереднього. Новий вводьте пізніше й повільніше, протягом тижня-двох. У наших цуценят після переїзду проносу не буває саме тому, що корм лишається той самий.

Про їжу джерела пишуть по-різному. Корнелльський університет вважає, що дорослого собаку можна не годувати 12–24 години, а потім кілька днів давати легку їжу. PDSA в одній зі статей радить добову паузу, в іншій — малі порції кілька разів на день без голодування, і наголошує: цуценят, старих і хворих собак голодом не тримають. VCA пише, що курку з рисом уже не радять як відповідь на всі випадки, а дієту має призначити ветеринар.

Для власника малого пуделя висновок простий: зателефонуйте своєму лікареві й запитайте, чим і коли годувати. Цуценя без його поради голодним не лишайте.

Чого не давати

• Людських ліків від проносу, нудоти й болю. У Корнеллі попереджають, що засоби на кшталт лопераміду чи вісмуту можуть нашкодити собаці і погано поєднуються з іншими ліками.
• Антибіотиків, що лишилися з минулого разу. Більшість розладів не бактеріальні, а антибіотик може зробити пронос сильнішим.
• Жирної їжі та ласощів, доки собака не одужає.

Якщо собака втрачає багато рідини, чим і як її поповнювати, вирішує лікар. Іноді для цього потрібна крапельниця.

Що розповісти лікареві

Назвіть вік і вагу собаки, відколи почалося і скільки разів було, що він їв і що міг підібрати, чи п’є, які ліки приймає, коли востаннє була обробка від глистів. Візьміть свіжу пробу калу в чистому пакеті. Сфотографуйте блювотиння чи кал, якщо в них є щось незвичне.

Якщо пронос повертається раз у раз або собака блює хоча б щотижня, його теж треба обстежити, навіть коли він почувається добре. Про паразитів, які часто за цим стоять, — у статті про збудників і паразитів.