Парування пуделів забарвлення фавн: що дозволено і що заборонено

Коротко

• Фавн можна парувати з фавном (зокрема абрикосовим і червоним) і з чорним; положення DPK дозволяє ще й біле.
• Із сірим не можна, а парувати фавн із коричневим положення DPK прямо забороняє.
• Від чорного партнера, який не несе фавну, усі цуценята будуть чорні.
• У той-пуделів сука й пес, за положенням ADP, можуть різнитися зростом щонайбільше на 4 см.
• Чи допустити собаку до розведення, остаточно вирішує ваш клуб.

Що FCI називає фавном

У чинному стандарті FCI fawn (фавн) названо суцільним забарвленням і описано весь його спектр: від світлого фавну до червоного фавну, а також оранжевий фавн (абрикосовий). Те саме — у французькому тексті стандарту.

Отже, для FCI абрикосовий і червоний — це різновиди фавну. Різняться вони насамперед інтенсивністю, тобто тим, наскільки щільний пігмент.

З ким можна парувати

Таблиця спирається на положення про розведення німецьких клубів VDH — DPK і ADP — і на стандарт FCI. Клуби можуть уточнювати деталі по-своєму.

Забарвлення партнера (FCI)	Дозволено?	Чиє правило	Яких цуценят чекати
Фавн (Fawn), зокрема абрикосовий і червоний	Так	Те саме забарвлення; у DPK фавн входить до групи, яку парують на розсуд заводчика	Усі цуценята фавн, відтінок — від світлого до червоного
Чорне	Так	DPK: чорне, біле й фавн парують на розсуд заводчика. ADP: «fawn mit schwarz»	Якщо чорний партнер не несе фавну — усі цуценята чорні, і кожне несе фавн. Якщо несе — приблизно половина чорних і половина фавн
Біле	Так	DPK: чорне, біле й фавн парують на розсуд заводчика. У переліку ADP такої пари немає	Чорних зазвичай не буває. Цуценята світлі, відтінок передбачити важко
Сіре	Ні	DPK і ADP: сіре лише із сірим або білим	—
Коричневе	Заборонено	DPK: коричневе × фавн заборонено. У переліку ADP коричневе стоїть лише в парі з чорним	—

Як це пояснює генетика

Фавн, абрикосовий і червоний виникають, коли локус E має вигляд ee («recessive red», рецесивний червоний). Яким буде відтінок, від світлого до темно-червоного, залежить, зокрема, від інтенсивності пігменту.

Алель e рецесивний: щоб цуценя було фавн, воно має отримати e від обох батьків (Laboklin). Звідси й таблиця:

• Фавн × фавн (ee × ee): усі цуценята ee, тобто фавн.
• Фавн × чорний, який не несе фавну (ee × EE): усі цуценята Ee. Вони чорні, а не «темніший фавн», і кожне несе фавн.
• Фавн × чорний, який несе фавн (ee × Ee): приблизно половина цуценят чорні, половина фавн.
• Фавн × білий. Біле в пуделів теж стоїть на рецесивному e: у переліку генетичних тестів ADP локус E описано як «рецесивне червоне, жовте, кремове, біле». Тому чорних цуценят від такої пари зазвичай не чекають, а яким вийде відтінок, заздалегідь не скажеш.

Це спрощена схема: на забарвлення впливають й інші локуси. Чи несе чорний пудель фавн, показує генетичний тест на локус E.

Коричневе забарвлення визначає локус B (bb). Положення DPK парувати фавн із коричневим прямо забороняє; пояснення в ньому немає.

Сіре. І DPK, і ADP дозволяють парувати сірих лише із сірими та білими.

Різниця в зрості

Власники охоче парували б маленького пса з помітно більшою сукою. Положення про розведення ADP цього не дозволяє — так бережуть чистоту типу і здоров’я:

• Той-пудель: сука й пес різняться зростом щонайбільше на 4 см.
• Різні розмірні різновиди парувати загалом заборонено. Винятки роблять лише у вузьких, заздалегідь погоджених випадках (3–5 см) і лише раз, для конкретного парування.

У положенні DPK правило інше: суку не парують із псом, який вищий за неї більш ніж приблизно на 12 %. А мініатюрного пуделя від батьків-тоїв, якщо він не вищий за 29 см, можна парувати з тоєм, і цуценят тоді записують як тоїв.

Типовий випадок: пес має 26 см, сука — 28,5 см. За стандартом вона вже мініатюрний пудель, а насправді — той. У стандарті FCI дозволу на таке парування немає; його дають керівники відділень клубу, щоразу окремо. Точно передбачити зріст неможливо, а якби собак суворо ділили за лінійкою, порода втрачала б різноманіття.