Як вибрати цуценя той-пуделя

Коротко

• Дивіться, скільки в заводчика собак і як вони живуть. Ми радимо тих, у кого 5–6 собак, а «собачі ферми» не радимо.
• Цуценя огляньте самі: зазвичай на це є 30–40 хвилин. Якщо сумніваєтеся, домовтеся, щоб до купівлі його оглянув ветеринар.
• Не купуйте цуценя, якому ще немає 8 тижнів: у Німеччині раніше відлучати від матері забороняє закон.
• У договорі має бути написано, що собаку можна повернути, якщо в нього виявляться серйозні проблеми зі здоров’ям.

Які бувають заводчики

Аматори

Розводять собак для душі й зазвичай мають не більше трьох племінних.

Плюси. Собак мало, тож дбати про них простіше: вигуляти, прибрати, обробити від паразитів, щепити, вчасно підстригти. Із продажу собак ці люди не живуть. Якщо ви їм сподобалися, з ними легше домовитися про знижку.

Аматори часто входять до кінологічних об’єднань під егідою FCI (Fédération Cynologique Internationale) і їздять на виставки. Дуже багато порід тримається саме на таких людях. Самих професійних заводчиків на племінну роботу не вистачило б.

Мінуси. Аматорові може бракувати знань, і тоді він помиляється. Ставте запитання й перевіряйте відповіді. Якщо людина знає свою справу, купуйте в неї цуценя спокійно.

Професійні заводчики

Це члени кінологічних клубів FCI, які працюють за її стандартами. У FCI свій контроль якості: у розведення беруть найкращих собак породи. Такі заводчики багато витрачають на те, щоб собаки добре жили, на ветеринара, грумінг і профілактику.

Плюси. Цуценя, найімовірніше, буде здорове.

Мінуси. Цуценята дорогі, бо догляд і документи коштують чимало.

Радимо обирати заводчиків, у яких собак небагато, наприклад 5–6. Коли їх понад 10, добре дбати про всіх і тримати чистоту дуже важко. У великих розплідниках часом заводяться інфекції, яких роками не можуть вивести до кінця. Тому насамперед дивіться, чи там чисто.

«Собачі ферми» радимо обходити. Це розплідники, де собак розводять наче на конвеєрі й тримають по 20–30–50 одразу. Те, що власник — член клубу FCI, тут нічого не змінює.

Випадкові заводчики

Розводять собак, хоча їм бракує для цього досвіду чи знань.

Плюси. Цуценя коштує менше.

Мінуси. Дуже легко купити хворе цуценя. Ось де такі заводчики зазвичай помиляються:

• в’яжуть близьких родичів;
• не зважають на розмір: малий пес і велика сука;
• невдало поєднують забарвлення, наприклад рудих пуделів із коричневими.

Трапляються генетичні проблеми й племінні вади. Документів у собаки немає, живе він у сумнівних умовах, а на ваші запитання власник відповісти не може.

Як перевірити здоров’я

Спершу огляньте цуценя самі. Зазвичай продавці дозволяють побути з ним 30–40 хвилин. Цього досить, щоб зрозуміти, в якому воно стані.

Якщо сумніви лишилися, домовтеся із заводчиком, що перед купівлею цуценя огляне ветеринар. Договір купівлі-продажу можна підписати просто в клініці. За огляд треба заплатити, і на нього, можливо, доведеться почекати.

Висновок ветеринара каже лише про те, яким цуценя було в день огляду, і чинний кілька днів.

Ознаки здорового цуценяти

• Поведінка. Жваве, грайливе, допитливе. Охоче йде до людей та інших тварин.
• Очі. Ясні, не течуть і не почервонілі. Кон’юнктива рожева, не запалена.
• Шерсть. М’яка, густа, без залисин і лупи. Забарвлення рівне, без тьмяних ділянок.
• Вуха. Чисті: сірки небагато, не пахнуть і не запалені.
• Шкіра. Без висипу, подразнень і почервонінь. На животі й лапах немає паразитів і ран.
• Ніс. Без тріщин і кірок, з нього не тече. Вологий він чи сухий, значення не має: у здорового собаки ніс буває то таким, то таким.
• Зуби та ясна. Ясна рожеві й не кровоточать. Зуби рівні й білі.
• Апетит і травлення. Їсть охоче, не блює, проносу немає.
• Статура. Пропорційна, цуценя не худе й не гладке.
• Рухи. Плавні, лапи прямі. Цуценя швидко звикає до нового.
• Дихання. Рівне, без хрипів і кашлю. Коли цуценя рухається, воно не задихається.
• Кал. Оформлений, регулярний, без крові й слизу.

Щеплення і глисти

У Німеччині щеплення роблять лише ветеринари. Від глистів цуценят обробляють ще до того, як віддати. Якщо цуценят тримали в бруді, їх, можливо, доведеться ще раз обробити від паразитів, наприклад від кокцидій.

Соціалізація

Цуценята, які виросли вдома, зазвичай уже звикли до хатніх звуків. Той-пудель росте в кімнаті, поруч із людьми, тож окремо соціалізувати його не треба. Це потрібно лише собакам, які народилися або жили у вольєрах і мало бачили людей.

Карантин і прогулянки

Цуценят не виводять надвір, доки їм не зроблять усі щеплення й не мине карантин після них. У цей час їх привчають до пелюшок. Після карантину гуляти з цуценям треба.

Досвід заводчика

Досвід важливий, але знання важать більше. Сумлінний заводчик не в’яже суку надто часто: норми FCI дозволяють не більше однієї в’язки на рік. У німецьких пудель-клубах це записано в положеннях про розведення: за DPK сука має народжувати лише раз на рік, а після в’язки до наступної має минути щонайменше 10 місяців. Ті самі 10 місяців вимагає ADP.

Не купуйте в заводчика, який не може відповісти на ваші запитання або в якому ви сумніваєтеся.

Документи

• Родовід. Потрібен для виставок і розведення. Його оформлює клуб після того, як огляне послід. До огляду цуценят чипують і щеплять — так вимагають, наприклад, положення DPK.
• Паспорт. У ньому записано щеплення. Потрібен, щоб їздити із собакою за кордон.
• Договір. У ньому має бути написано, що собаку можна повернути, якщо в нього виявляться серйозні проблеми зі здоров’ям.

Реєстрація собаки

Собаку треба зареєструвати у своїй громаді: так його беруть на облік для податку на собак (Hundesteuer). У Німеччині цей податок є майже в кожній громаді, відмовилися від нього лише окремі малі. Ставку й строк реєстрації кожна громада встановлює сама. У Берліні, наприклад, на це дають місяць після купівлі. Радимо також зареєструвати собаку в TASSO — це добровільно й безплатно.

Заводчик цуценят на себе не реєструє, бо вони живуть у нього тимчасово. Це робить новий власник після купівлі. У заводчика можна попросити хіба що підтвердження, що зареєстровано його дорослих собак, наприклад матір цуценяти.